Інформаційно-ознайомчі листи
- «Дітям про батьків: наказ В. О. Сухомлинського».
- «Десять правил В. О. Сухомлинського учням про те, чого не можна робити».
- «В. О. Сухомлинський про вплив читання на розвиток особистості».
Дітям про батьків
Наказ В. О. Сухомлинського
Батько і Мати дали тобі життя і живуть для твого щастя. Не завдавай їм болю, образи, прикрощів, страждання. Все, що тобі дають Батько, Мати – це їхня праця, піт, утома. Вмій поважати працю батьків. Найбільше щастя для Батька й Матері – твоє життя, працьовитість, любов до книги, до науки, повага до старших. Якщо люди вважають тебе недоброю людиною – це велике горе для твоїх Матері і Батька. По-справжньому любити їх означає приносити в дім мир і спокій.
Твоя сім′я – це не тільки Батько й Мати. Це й ви, діти. Це твоя поведінка, твої звички. Запитуй у Батька й Матері дозволу на те, що без них тобі робити не можна, або не тактично. Справжня свобода сина й дочки – бути слухняними дітьми. Підкорення волі батьків – перша школа громадського виховання, перша дисципліна твоєї совісті. Якщо не навчишся підкорятися волі батьків, то не зможеш стати стійким мужнім громадянином, дисциплінованим трудівником, вірним батьком своїх дітей. Три нещастя є в людини – смерть, старість і лихі діти – говорить українська народна мудрість. Старість – невідворотна, смерть невловима, перед цими нещастями ніхто не зможе зачинити двері свого дому. А від лихих дітей дім можна зберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків ваших, ай від вас самих.
Бути хорошими дітьми означає не допустити, щоб старість Батька й Матері була отруєна поганими вчинками. Вмій відчути найважчі душевні муки Матері й Батька, їхня хвороба – твоє горе. Їхні невдачі й неприємності на роботі – твоя біда. Вмій бути добрим у думках і почуттях. Бережи здоров′я батьків. Пам′ятай, що ранню старість і хвороби батьків приносить не тільки праця, втома, а й сердечні хвилювання, переживання, тривога, прикрощі. Найбільше вражає батьків дитяча невдячність, байдужість сина чи доньки. Будьте гідними своїх батьків.
Десять правил В. О. Сухомлинлинського учням про те, чого не можна робити
1. Не можна ледарювати, коли всі працюють.
2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.
3. Не можна заходити в суперечку з шановними і дорослими людьми, особливо зі старшими.
4. Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі.
5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.
6. Не можна робити того, що осуджують старші.
7. Не можна залишати стару рідну людину одинокою.
8. Не можна збиратись в дорогу, не спитавши дозволу і поради у старших.
9. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого
10. Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.
В.О. Сухомлинський про книгу
- Школа стає справжнім осередком культури тоді, коли в ній панують: культ Батьківщини, культ людини, культ книжки і культ рідного слова.
- Без пристрасті до книжки людині недоступна культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення.
- Захоплення книжкою в поєднанні всього буття дитини має стояти на першому місці. Однією і істин моєї педагогічної віри є безмежна віра в виховну силу книжки.
- Книжка повинна стати для мудрого вихованця другом, наставником і добрим учителем.
- Щоб підготувати людину духовно до самостійного життя, треба ввести її в світ книжки.
- Незамінним джерелом знань і невичерпним джерелом твого духовного багатства є книжка.
- Книга – одне з найважливіших джерел радості мислення, людської гідності.
- Години самотності, які проведеш над книгою, - це духовна наснага для багатого ідейного життя колективу.
В. О. Сухомлинський про вплив читання на розвиток особистості
· Я тисячу разів переконаний у тому, що успішне навчання в середніх і старших класах залежить насамперед від уміння свідомо читати, читаючи, думати й думаючи читати.
· Школа тільки тоді школа, коли вона утверджує культ книги, виховує в учнів жадобу до читання художньої, науково-популярної літератури, пристрасну закоханість у книгу, благоговіння перед нею.
· Розумна, натхненна книжка нерідко вирішує долю людини.
· Читання – джерело духовного збагачення, воно не зводиться до вміння читати, з цього вміння воно тільки починається.
· Вміти читати – означає бути чутливим до змісту й краси слова, до його найтонших відтінків.
· Читати – означає бути чутливим до змісту й краси слова, до його найтонших відтінків. Тільки той учень „читає”, в свідомості якого слово виграє, тріпоче, переливається барвами і мелодіями навколишнього світу.
· Читання виховує чутливість до емоційного забарвлення слова, допомагає слову глибше проникнути в духовний світ дитини, зробитися знаряддям її мислення.
· Читання – самостійне плавання в морі знань, і наше завдання полягає в тому, щоб кожен вихованець зазнав щастя цього плавання, відчув себе сміливцем, який став віч-на-віч із безмежним морем людської мудрості.
· Читання – то корабель, образно кажучи, і вітрила, завдяки яким корабель думки, пливе вперед, і вітер, що надихає вітрила.
· Читання – це віконце в світ, найважливіший інструмент навчання, воно має бути вільним, швидким – лише тоді цей інструмент буде готовий до дії.
· Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе.
· Читання – це одне з джерел мислення й розумового розвитку.