Голос дитини

Говоріть до мене серцем і Вашими руками, бо Ваші ГОЛОС ДИТИНИ.

v      Окрім поживи дайте мені тепло-сердечність, безпечний спокій і Вашу любов.

v      Дозвольте втішитися моїми замислами у цьому дивному світі постійних змін.

v      Дайте мені доволі речей, якими я мала б змогу маніпулювати, їх дотикати, нюхати, слухати, а навіть інколи й ламати.

v      Дозвольте, у міру моїх сил, сідати, соватись, ставати, ходити, лазити і скакати.

v      Не ідентифікуйте Ваших почувань і думок із природними потребами мого організму.

v      Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експериментую “забагато, задовго, зачасто”.

v      Не карайте мене, коли я хвилююся по невдачі, сама ж бо невдача є карою для мене.

v      слова не завжди мені зрозумілі.

v      Нехай довкола мене живуть гарні, ніжні і лагідні люди.

v      Нехай царює тут мир – передумова росту.

v      У Вашій хаті відступіть мені на власність один куточок і частину Вашої уваги і Вашого часу.

v      Дозвольте мені ставити питання і одержувати чесні відповіді, також експериментувати, шукати і досліджувати.

v      Навчіть мене розуміти і відчувати красу і тішитися-радіти з усього, хоч би навіть і з найбільшої дурниці.

v      Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть і тоді, коли я ще роблю сотні помилок.

v      Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо є тільки дитиною і учнем.

v      Надайте і мені частину відповідальності, вимірену до моїх сил і зросту.

v      Навчіть мене брати участь у забаві, занятті і нагороді.

v      Зважайте на мої забави і з них міркуйте, як даватиму собі раду із життям і його труднощами.

v      Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також – як і чому?

v      Учиніть усе, щоб я відчувала свою важність і подібність до Вас, і своє місце у планах нашої родини.

v      Будьте для мене зичливі і лояльні, щоб я навчалася відплачувати іншим тим самим.

v      Покажіть як дотримувати обіцянки.

v      Не трактуйте мене як немовля, коли я хочу рости і бути великою.

v      Нехай ніколи не лякаюся утратити Вашу любов.

v      Не накидайте мені Ваших переляків і острахів.

v      Допоможіть мені зрозуміти різницю між фікцією і дійсністю.

v      Навчіть мене рівноваги, коли попаду в гнів, але не лякатися гніву, коли він є виправданий і висловлює силу.

v      Допоможіть мені помалу перемагати біль і марні забаганки. І тішитися майбутніми радощами.